девиз следующих 4 дней будет звучать так - "Welcome to hell"

А мне подарили платье очень яркого(черного) цвета и я сижу, и радуюсь)

У меня сломался миксер, единственный и неповторимый... ему было всего 23 года, немного больше чем мне. Странно все это, но я больше не хочу мазать бисквиты сливочным кремом, не хочу украшать торты клубникой, не хочу темперировать шоколад. Нужно что-то новое, изысканое. Я в ожидании.

Ми виросли, а такі були два роки тому.

Могла піти тусіть в Хаят з черешнею - нєт, сіжу чітаю Віндельбанда.

Хочу работать в СБУ, найдите меня пожалуйста.


Это все больше становиться похожим на твиттер, но я и дальше не вижу в нем никой логики.

в эту секунду я ненавижу нигилизм всеми фибрами своей души.
почему я сейчас не сплю, Хайдеггер?

На тижні черешня подарувала мені Moleskine Recipe Journal, але я ще боюсь в ньому писати.
Сьогодні була в єврейській общині і вперше в житті їла мацу.
Потребую спокою, тиші та закінчення ремонту в кухні. Набридло готувати у вітальні.

Поставила цукати підсушитись в духовку, пішла писати роботу з психології.
Прониклась темою свідомості у французькій соціальній школі так, що висушила ті апельсинові шкірки до стану вугілля.
epic fail.

покорила высоту в 13,5 см. в пятницу.
пала жертвой высшей категории эстетики моя правая передняя межберцовая связка, ибо у нас не только дороги плохие, но и тротуары.

Однозначно хороший день. Открыли сезон пикников. Даже удили, но ничего не поймали.
Все очень устали, включая животных. Вот и я пишу короткими простыми предложениями, сил нет на что-то большее. Вскоре будут фото животных.

P.S.  Утопили в Десне дог-фризби, пытались спасти- не удалось. абидна.
Мама, кстати, открыла купальный сезон в порыве спасти игрушку.

Иногда мне хочется просто дать кому-то в глаз.

16 годин до поїзду в Карпати, а сумку збирати впадло. Іспит здала, книжки в бібліотеку повернула, до лікаря сходила, печива напекла- ніби все. Ще мене досить сильно лякає назва "Драгобрат", ну що я там робитиму? Фото будуть, але мою присутність на них не обіцяю, вже не кажучи там про лижі або сноуборд.

Ох, як мене то все доймає.
У чувака талант робити з мухи слона. А я нє фєя, щоб трансформувати його назад в комашку. 

Говорят, бывают периоды Земфиры- они зложны и трагичны. У себя таких не помню.
Но как теперь оказалось я не умею отдыхать, за два года совсем разучилась, больше не могу переключаться с одной мысли на другую. Доходить до идиотизма: пока не высосу епическо-утопический конец из ничего, не смогу успокоиться. Это может длиться не день и не два... Заработала невроз.
Помогают только Ночные снайперы.

Власне, те про що писала 29 жовтня. Це подарунок на ДР черешні, як вона і просила шоколадно-шоколадний з шоколадом.
Ще була шоколадна Ейфелева вежа півметра заввишки, але нормального фото нема(її трохи видно на другому фото). Звіняйте.






П.С. Загалом задіяли кіло шоколаду: пів на вежу, пів на торт. Вежу досі не з'їли.

Такого різнобою з прогнозом погоди я вже давно не бачила.

Ох і тиждень видався. Враження, ніби, мене закатали під асфальт, а потім зняли-перетерли і знов закатали. Серце не в порядку, в прямому сенсі. Бо на понеділок так багато від мене було треба, що не спала два дні, перехвилювалась і вже в середу злягла з гіпертонічним кризом. Тепер часто навідуюсь до поліклініки, всілякі там аналізи, УЗД, ЕКГ і тп. Виявляється, по очам все видно, мені так окуліст сказала. А ще я інколи, коли сплю на лівій стороні, чую як б'ється моє серце. Зараз досить дивно задихатись при швидкій ходьбі чи коли сходами підіймаюсь. Тому, завдання і внутрішня установка: налагодити режим роботи-сну(бо спати 4 години в день не годиться), більше гуляти на свіжому повітрі, навчитись(!!!) не відкладати все на останній день.

В п'ятницю дуже сильно сама себе розчарувала, можливість була, але я її не використала. Такий сум, що ледве не плакала. Така моживість випадає раз на життя, але нічьо... я проживу два.
Мої очікування не підкріплюються фактами, люди таки гівно.
А ще мені така осінь подобається, зими не треба, залиште таку осінь. Я вчора ходила в легкому пальто, розстібнута) Ще трошки і піду в босоніжках))

Сьогодні був мій перший шоколадний день, потім розповім в чому справа, але відчуваю, що до кінця тижня мене вже від нього нудитиме.
Астрологічний прогноз справдився, я наломала дрів, в прямому сенсі слова... шоколадних  дрів.
Втомилась і хочу спати, ще й ця застуда.